About

Мене звати Анастасія, я авторка та фотографка Maliovana.

Я з Харкова — найкращого міста. Україна була моїм домом майже все життя, аж поки на третьому році повномасштабної війни мені не довелося виїхати заради безпеки. Не знаю, чи знайду колись інше місце, яке зможу назвати домом так само. Але ніколи не кажи ніколи — у Всесвіту є звичка сміятися з наших планів, правда?

Подорожувати світом і відкривати його для себе було моєю давньою мрією. Повірте, війна — не той спосіб, яким хочеться наближати здійснення такої мрії, але маємо те, що маємо. Попри все, у світі досі стільки краси, у яку хочеться вірити, яку хочеться помічати й запам’ятовувати.

Природа, небо, тварини, птахи й тихі повсякденні деталі, завдяки яким мить раптом оживає, — саме до цього мене тягне найбільше. Фотографія допомагає сповільнити думки й зосередитися. Вона дає змогу зберегти не лише те, що було переді мною, а й те, як саме я це побачила: ракурс, деталь, відчуття конкретної миті.

Моє відчуття естетики й увагу до перспективи багато в чому сформував приклад батька. Він малював і фотографував, і мене це по-справжньому захоплювало. Від мами мені дісталися спокій і вміння діяти та реагувати — і, до речі, вона найкрасивіша жінка у світі.

Ця рання цікавість зрештою привела мене до філології. Я досі люблю українську мову, мови загалом і відкривати для себе, як живуть інші люди. Фотографія теж давно мене кликала, але роками я не наважувалася показувати свої роботи. І досі дуже вибірково ставлюся до того, чим хочу ділитися.

Куди б не вела ця дорога, я продовжую збирати дорогою красиві речі — намальовані природою, світлом, історією й часом. З дитинства мене вчили, що хорошим варто ділитися. Тож ось я — ділюся. Сподіваюся, вам буде цікаво побачити трохи світу моїми очима.